Прострочена заборгованість: що робити з нарахованими відсотками (процентами) за користування кредитом (позикою)?
Досить розповсюдженою є практика, коли кредитори (позикодавці) нараховують позичальнику відсотки (проценти) за користування кредитом (позикою) у розмірі, який в рази перевищує суму виданого кредиту/позики (тіло), і це прямо перебачено умовами кредитного договору (договору позики). Отже, кредитори (позикодавці) використовують своє, по суті, законне право нараховувати відсотки (проценти) за користування кредитом (позикою), в тому числі за період прострочення виконання майнового зобов’язання (повернення коштів). Чи є виключення з вищевказаного правила?
Частиною 2 статті 21 Закону України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року №1734-VIII встановлено, що у договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов’язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов’язань на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
Пунктом 18 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Аналіз вищевказаних норм матеріального права дозволяє констатувати, що у період дії воєнного стану кредитодавці (позикодавці) не мають законних підстав нараховувати позичальнику неустойку, штраф, пеню, інфляцію і 3% річних за прострочення ним виконання грошового зобов’язання за договором (невчасне повернення кредиту (позики)).
Натомість, норми діючого законодавства не обмежують кредитодавців (позикодавців) нараховувати позичальникам будь-які розміри відсотків (процентів) за користування кредитом (позикою), якщо це прямо визначено умовами кредитного договору (договору позики).
Дієвим механізмом, під час судового захисту позичальника в даній категорії справ, є клопотання адвоката (представника) позичальника до суду про зменшення розміру 2
нарахованих відсотків з посиланням на об’єктивні причини неможливості повернення кредиту (позики) у строк, визначений кредитним договором.
До вказаного клопотання необхідно додавати копії підтверджуючих документів:
1) медичної документації на підтвердження перебування на амбулаторному чи стаціонарному лікуванні;
2) довідки про доходи із зазначенням суми заробітної плати;
3) довідок про проходження військової служби, безпосередньої участі в бойових діях, отримання поранень тощо;
4) довідки внутрішньо-переміщеної особи;
5) про втрату майна внаслідок окупації території чи бойових дій.
Для більш детального аналізу ситуації і перспектив її вирішення на користь позичальника рекомендовано звертатися до адвокатів, які спеціалізуються на даній категорії справ.